ВУЗ ШАГ

Опорний заклад Пирятинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6

 





ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

  Педагогічний пошук учителів-практиків завжди спирається на досягнення психолого-педагогічної науки, яка потребує, щоб методи навчання забезпечували оволодіння школярами змісту освіти.

   Тому мета введених на сучасному етапі інтерактивних методів навчання полягає у тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємо навчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують із приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор і спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

   Інтерактивна взаємодія включає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення.

   Інтерактивне навчання – це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання, що відноситься до педагогічних технологій на основі ефективності управління й організації навчального процесу.

   Призначення інтерактивного навчання полягає у тому, щоб, по-перше, передати знання, по-друге, усвідомити цінність інших людей. Має воно і свої завдання: розв’язання навчальних поведінкових завдань; надання підтримки членам групи.

   Зміст роботи полягає не лише у знаннях, але й у спробах мисленнях. Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації навчальної діяльності, одна із цілей якої – забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчував би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, виключення домінування однієї думки над іншою. Інколи, захоплюючись зовнішніми проявами  інтерактивного навчання, вчителі дискредитують саму ідею діалогового навчання. Мета – діалог не заради взаємодії дітей, а взаємодія дітей заради вияву та реалізації їхніх індивідуальних можливостей. Для цього необхідно керуватися відповідними принципами: індивідуалізація реалізується при взаємодії з різними партнерами, взаємодії всіх з усіма, зведеності груп; самоврядування (виявляється в залученні дітей до планування, організації та управління навчальним процесом).

   Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікро групах. Оптимальний склад групи – не більше ніж 4-6 чоловік. Групи вивчають навчальний матеріал і міжособистісні вміння.

  Інтерактивна робота має свої принципи:

- одночасна взаємодія (всі учні працюють в один і той же час);

- однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час);

- позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня);

- індивідуальна відповідальність (при роботі у групі у кожного учня – своє завдання).

 Інтерактивні форми надзвичайно різноманітні, наприклад: “Велике коло”, “Дебати”, “Вузлики”, дидактичні ігри, перефрази, тощо

  Заняття організовуються як індивідуально, так і в постійних та змінних групах. При цьому одна група матеріал вивчає, а друга відпрацьовує. Спостереження відбувається за допомогою зведеної таблиці або табло.

  Вчителю необхідно створити такі умови взаємодії, які б психологічно мотивували в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином вони демонструють вміння мислити, спробувати поглянути на себе з іншого боку,- все це дає змогу формувати в учнів самостійне критичне мислення. Критичне мислення – це не тільки здатність помічати помилки та недоліки у чужій роботі, але й більш широкі здібності аналізувати, виявляти позитивне і негативне. Ключові елементи критичного мислення – це знання, вміння, цінності, відношення. У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовлиннєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями та навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

   Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити “відкриття”, формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

“Криголами”

Ці вправи ламають кригу відчуженості, згуртовують учнів, сприяють формуванню товариськості.

  1. Написати ім’я друга, мами, товариша, рідної людини і за початковими літерами надати характеристику цій людині, наприклад:

Н – ніжна

А – активна

Т – талановита

А – артистична

Л – лагідна

І – ініціативна

Я – яскрава

“Будьмо знайомі”

Учні стають у коло, кожен називає своє ім’я і розповідає всім про улюблене заняття.

“Роби як я”

Коли діти втомилися на уроці, проводимо таку розминку: ”роби як я”. Учні заплющують очі. а вчитель робить окремі шумові дії. Діти на слух повинні відтворити те саме.

“Склади квітку”

Цю вправу можна використати під час вивчення теми “Рослини” на уроці природознавства. Малюнки квітів розрізають на 4-5 частин в залежності від кількості учасників у кожній групі. Учні беруть ці частинки і складають квіти. Потім обговорюють, що вони знають про цю квітку.

Вправи “Трям”

Мета: зламати стереотипи роботи лівої мозкової півкулі, логічного раціонального мислення.

1.Квадратний аркуш паперу розрізати на дві нерівні частини, а потім складіть із них трикутник.

2.Як із банки одержати тварину? (Банка-Кабан)

3.Розмістіть 14 камінців навколо клумб квадратної форми так, щоб уздовж кожної сторони була однакова кількість камінців.

4.Яке слово складається з 7 однакових займенників (7 я сім’я)?

“Асоціативний кущ”

Серед інтерактивних методів навчання вчителі початкових класів віддають перевагу методу побудови асоціативного куща, адже їм більш знайомі поняття “Логічне дерево”, “Гірлянда асоціацій”.

Наприклад: вивчаючи тему “кругообіг води в природі” та пояснюючи агрегатні стани води. Доцільно побудувати з учнями такий асоціативний кущ.

ВОДА

                                         Рідка                                                 Тверда                           Газоподібна

                                    звичайна вода                                         лід, сніг                         водяна пара

“Перехресні групи”

Учні працюють у групах над виконанням певного завдання, потім два учня з кожної групи переходять до інших груп і обмінюються результатами своєї роботи. Цей метод можна використовувати на уроках природознавства.

Дидактична гра Це метод імітації прийняття рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри за правилами, що вже вироблені учасниками.

“Мозаїка”

Учням пропонується самостійно опрацювати матеріал (кожному свій) і законспектувати його в один із розділів таблиці за певний час. Після цього діти по

черзі знайомлять свою групу з конспектом, а члени групи повинні за ним записати в таблицю ці самі нотатки.

“Коло знань”

Вчитель визначає тему одним словом, а учні згадують все, що виникає у пам’яті, пов’язане з цим словом, і записують усю цю інформацію, розподіляючи на розділи.

Групова дослідна робота

Цей метод доцільно використовувати на уроках природознавства.

Модельний урок

Цей метод найкраще використовувати при роботі над науковими текстами.

Етапи цього методу:

1.Мозкова атака (пригадайте).

2.Попередня класифікація.

3.Робота над науковим текстом із використання методу позначень.

4.Складання класифікаційної таблиці після прочитаного (усно).

5.Домашнє завдання.

Інформаційна пилка

В даному випадку створюється ситуація спілкування, коли учасники володіють різною інформацією. При використанні цього методу текст поділяється на декілька частин (за кількістю учнів у групі) або використовується декілька текстів з однієї теми. Ці частини даються кожному учню в групі для читання. Потім вони спілкуються між собою, щоб дізнаватися про зміст кожної частини, або різні точки зору на одну тему.

Дискусія

Розвиток мовленнєвих здібностей учнів – одне з найважливіших завдань сучасної школи. Саме дискусія дуже добре допомагає в цьому. Психологи говорять, що в молодших школярів добре розвинена фантазія, творча уява, вони більш розкуті у своїх висловлюваннях. Але якщо ці якості не розвивати цілеспрямовано, то вони гальмуються традиційною системою навчання. На жаль відновити їх розвиток у 13-15 років дуже важко. Тому до дискусії треба залучати школярів, починаючи з 3-4 класів.

Вузлики

На уроках математики дітям можна запропонувати “математичні вузлики”. Учням пропонується розгадати загадку.

ЗАГАДКА

Притаїлася під тином

І проходу не дає.

Всіх кусає без розбору,

Нікого не признає.

Завдання:

Розмістити фігуру так, щоб кожне наступне число було більше на 3 від попереднього, і записати відгадку.

 23              11              8                14              20              17           26

В                Р                 К                О                И                П             А

Вчителю необхідно створити такі умови взаємодії, які б психологічно мотивували в учнів потреби висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином вони демонструють вміння мислити, спробувати поглянути на себе з іншого боку, - все це дає змогу формувати в учнів самостійне критичне мислення.

Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати інтерактивні форми  в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу.

У сучасному інформаційному суспільстві, коли високорозвинені технології потребують нової системи мислення, школа повинна навчити учнів комунікативності, уміння працювати з будь-якою інформацією, уміння мислити неординарно, гнучко, залежно від ситуації. Готувати дитину до життя у суспільстві допомагають інтерактивні технології навчання, які широко застосовуються на Заході, а в останнє десятиріччя поширились і в нашій державі, хоча для української школи вони не є новими.

Для того, щоб учень добре навчався, протягом уроку він повинен постійно бути включений у процес учіння шляхом спілкування з учнями, учителем. Уроки математики, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів, уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчать поважати думку іншого та аргументувати свою тощо.

На уроках математики можна застосовувати групову навчальну діяльність – це модель організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. Важливим елементом при організації такого навчання є позитивна взаємозалежність членів групи, коли для всіх стає цілком зрозуміло, що:

а) зусилля кожного члена групи потрібні й незамінні для успіху всієї групи;

б) кожний член групи робить унікальний внесок у спільні зусилля групи завдяки його можливостям чи ролі під час виконання завдання.

Найчастіше парну і групову робота проводять на етапі застосування набутих знань.

Уроки математики за інтерактивними технологіями можна проводити у 1-4 класах. В даному випадку різниця може полягати у виборі методів навчання залежно від вікових особливостей учнів. У 1 і 2 класах можна застосовувати більше унаочнення, роздаткового матеріалу, шаблонів, тоді як у 4-му класі – давати більшу кількість самостійних завдань. Фактично вчитель застосовує групові форми роботи, але на новому змістовому і конструктивному витку. Особливість виконання вправ за інтерактивними технологіями полягає у тому, що будь-яка вправа або завдання складається з трьох елементів: 1) інструкція; 2) дія; 3) рефлексія (осмислення), тобто спочатку іде пояснення як робити, далі учні виконують завдання, а в процесі рефлексії пояснюють, чому саме такий варіант, шлях, дію вибрали.

Всі учасники уроку повинні бути позитивними (так краще сприймається і засвоюється інформація). Тому так важливо у спілкуванні обходитись без частки не, намагатись замінити слово з не – на інше. Наприклад: «не перебивати один одного» - «бути толерантними». Учні повинні намагатись уникати слів «розподілятись», «розділятись» у групи, пари, трійки… Запам’ятайте: учасники навчального процесу ОБ’ЄДНУЮТЬСЯ у пари, трійки, групи тощо. Вже на занятті ми таким чином закладаємо здатність учнів до об’єднання, до праці «разом», до об’єднаної країни, держави або нації.

Рішення груп, особистостей треба сприймати серйозно, якщо бажаєте налагодити процес навчання у взаємодії і розвитку навичок критичного мислення. Ми не говоримо про те, що з аудиторією забороняється жартувати, говорити компліменти, підбадьорювати, бажано лише не відволікати увагу учнів і з повагою ставитись до всіх виступів.

Уникайте закритих запитань, тобто таких, на які можна дати відповіді «так» або «ні». Вживайте відкриті запитання, які починаються зі слів «як», «чому», «який». Заохочуйте всіх учасників навчального процесу до висловлення своїх думок, ідей тощо. Демонструйте увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання і за відповідь. Це стимулює присутніх і надалі ділитись своєю інформацією, яку в інший спосіб вони б вагались висловити, або вважали за недоцільну.

В аудиторії бажано працювати не з дошкою і крейдою, а на великих аркушах паперу (1/2 ватмана) писати різнокольоровими маркерами. Це робиться для того, щоб інформація зберігалась протягом заняття, якщо потрібно – і на наступному занятті. Треба пам’ятати і про те, що писати краще чорним, синім, а підкреслювати – червоним.

Треба знати також, що за інтерактивними технологіями найкраще працюється з аудиторією у 20-26 осіб, оскільки ефективною групова робота буде організована з групою у 5-6 учасників.

Для того, щоб краще уявити організацію роботи за інтерактивними технологіями, наведемо приклади уроків математики.

- Учні об’єднуються у пари по партах. Кожна пара обмінюються зошитами і учні звіряються у результатах виконання вправи №316 і результати задачі №317 (2 хв.)

Для перевірки засвоєння таблиці множення числа 7 учні спочатку працюють у парах за партою. Щоб перевірити засвоєння таблиці множення чисел 2, 3, 4, 5, 6, 7 учні двох парт повертаються один до одного обличчям і задають запитання за таблицею в різнобій по черзі (4 хв.)

«Робота в парах».

1) Учитель звертається до учнів: «Обговоріть розв’язання завдання №495 з сусідом по парті».

№495:       50     +    14, 11, 17                                   4   +   9, 5, 7

Учитель, передаючи уявний мікрофон, пропонує по черзі по одному учню з пари представити виконання завдання. Наприклад: «Я вважаю, 50+14 дорівнює…» Наступний учень, узявши «мікрофон», у разі говорить: «Я теж так думаю» і представляє наступну дію та її результат. Якщо учень не погоджується з відповіддю свого попередника, то, взявши «мікрофон», говорить: «Я вважаю, 50+14 дорівнює…, тому що….» та обґрунтовує свою відповідь. Далі «мікрофон» бере представник наступної пари і, якщо його відповідь така ж сама, то він представляє результат наступної дії і т. д.

«Міні ажурна пилка» - 6 хв.

В ч и т е л ь. А тепер складіть, будь ласка, самостійно по одному аналогічному прикладу і запишіть їх у зошити та розв’яжіть (1 хв.) Обміняйтеся прикладами з товаришем поруч, тобто продиктуйте приклад, який ви придумали, своєму сусіду і розв’яжіть приклад сусіда (1 хв.)

Після цього вчитель пропонує учням об’днатися у четвірки (по дві парти, що стоять одна за одною) і звертається до учнів:

- обміняйтеся тепер наявними вже двома прикладами з товаришем, що сидить позаду (попереду) в межах четвірки, тобто прокидайте приклади, які ви вже маєте, сусідові, що сидить за вами або перед вами, і запишіть приклади, які продиктують вам та розв’яжіть їх (2 хв.)


         

 

 

 

 

 

 

Подобається